що знов не дзвониш? знов забув,
що зєднувало нас роками?
ти, може, навіть не відчув,
що так потрібен, до нестями,
потрібен зараз, тут, ось так,
щоб поряд став, щоб доторкнутись,
хоча не виявлю ознак,
не плакати, а посміхнутись,
згадавши все, що в нас було,
а було вже не так багато,
не було вечорів кіно,
і все життя було не свято,
але все було так, немов,
хтось просто написав сценарій,
і там не було передмов,
хтось вимкнув просто коментарій,
а ось тепер немов чужі,
немов і не були знайомі,
а я стою на рубежі,
щоб подзвонити тобі знову,
але не буду, ні, ніколи,
сценарій не напишеш знову,
і вже не буде передмови,
бувай, цілую, будь здоровий,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403429
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2013
автор: Sama_po_Sobi