Якi б часи не панували,
В усi столiття i вiки
Для нас опорою ставали
Завжди нашi чоловiки.
I як вже iх не пiдкоряли
Батия, Гiтлера кати -
Життям своiм нас захищали
Чоловiки, батьки, брати.
I в сьогодення важкий час,
У холод, голод, час розпуки
Завжди пiдтримували нас
Надiйнi чоловiчi руки.
Тож, найнiжнiшими словами
В цей день вiтають Вас жiнки.
Ми вдячнi Вам, гордимось Вами!
Зi святом Вас, чоловiки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403563
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2013
автор: Лидия Науменко