сестрі по перу Олі Пилип’як
Калинонько, сестрице моя кровна,
чом ти сумна, чом очі повні сліз?
При цім шляху, де тільки фальш двомовна,
у тебе цілить часу вражий кріс.
Ти не сумуй, не дам тебе в обиду,
від всього злого заслоню грудьми.
Піднімемо Вкраїни Атлантиду
із цих боліт непрохідної тьми.
І хай нас ворог зневажає в очі,
хай зрадить брат… й зоставшись тільки вдвох
ми – Україна, нас іржа не сточить,
бо в нашім серці народився Бог.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403617
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2013
автор: Олександр Букатюк