А я уже навіть хотів змінитись,
Забути звички, змити злість з лиця!
До тебе я не міг комусь коритись.
Широким кроком йшов я до кінця.
Тоді ще не побачив в тобі с*ки…!
Не думалось що ти - брехлива мраз!
Як легко я відкривсь, простягнув руки,
Та це зробив дарма, то була грязь!
Я можу видалити номер телефону,
В контакті на тобі поставить хрест,
Або звалити десь далеко: за кордони,
Та хоч сховатись аж на Еверест!
Але… душа - не телефонна книга
І в серці не натиснеш делете.
Це не була якась проста інтрига,
Яку і вітер подихом змете.
Клубок оцей уже не розмотати
Й вузли вже не розв’яжуться ніким!
Потрібно просто всі мости рубати,
Спалити що було і піти в дим…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404147
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.02.2013
автор: Alex Fur