Давай запалимо цей світ
щоб аж вогнем палало
щоб він горів багато літ
щоб сіру тінь забрало!
Вічний вогник вже затух
затух він від зневіри..
зневіри вітер.. ще не вщух
а дмухають жовніри...
порядок є, вартують нас
але то лиш для виду
я тут дарунок вам припас
готую панахиду..
І все,що є, того нема
примарне все насправді
я знаю,жде мене тюрма
але б убив, по правді...
Того, хто нищить весь народ
їх звичаї, культуру
позбавив я б усіх клейнод
пустив би кулю- дуру...
Але то все.. вбивство.. раз
і я вже сів за грати
скажу собі лиш пару фраз
і буду в життя грати...
Хай як там що, але життя
така таємна штука
багато з чого все сміття
незвідана наука...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404149
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.02.2013
автор: Кохан