Погожая днина. В дорозі я знову.
Асфальт під колеса грайливо біжить
Попереду – гамір, весела розмова:
Студентська «капела» додому спішить.
А ось прихиливсь ветеран сивовусий:
Чи не в соцзабез він іще раз ходив?
Про щось гомонять через ряд дві бабусі,
А обіч них - сон молодят ізморив.
Я знову в дорозі, в дорозі додому –
До краю, якого миліше нема.
А поруч сидить чарівна незнайомка –
На неї звертаю свій зір крадькома.
Знов погляди стрілись, розбіглися знову.
От гарна ж русявка! Спитати б, звідкіль?
Та ніби на гріх, відібрало геть мову…
Ех, чом занімів ти, козаче Василь?!
І хоч не судилось, і марні надії
Зустрітися ще раз нам двом на путі, –
Всією душею за світ порадію:
За те, що такі є дівчата в житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404257
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2013
автор: Василь Задорожний