Небо плаче гіркими сльозами,
краплі свої до низу спуска.
Ллється дощ із темної хмари
і від цього сумує душа.
Небо радісно, щиро сміється,
і краплинки до низу спуска.
Сліпий дощик до тебе торкнеться
і від цього радіє душа.
Небо! Небо! - блакитна даль,
зачаровуєш ти на світанку.
Сонце заходить за небокрай,
щоб відпочити до ранку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404314
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2013
автор: Куша