Ми загубили щирість у фальшивих нотах,
які пронизують до ниточки тіла.
Ми злість ховаєм у гучних промовах
струна довіри - вже й вона слабка.
Як часто ми впадаєм в відчай,
від слів образи, висловів різких.
І лити сльози - це для нас як звичай
Від спогадів минулого п'янких.
Ми втратили можливість посміхатись,
журба керує нами, як назло.
І заздрощі продовжують вселятись
у душі чисті, наче джерело.
Ночей не вистачає тих коротких,
щоб повернути щирість хоч в недовгі сни.
Згубили ми її в фальшивих нотах,
а віднайти назад не в змозі я і ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404324
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2013
автор: Ірин@