Втрачаєм і нищимо

Розпростерлись  дерев  широкі  крони
Ховають  тих,  що  шукають  корони
Мавки  обріжуть  невинність  з  волоссям
Втратить  останню  незайманість  босість

Зеленкуватість  -  тільки  в  очах
Під  ногами  коси  в'януть
Іржавіли  повільно  серця
Поки  корону  шукали

Ми  втрачаємо  те,  що  не  винайти
Не  відкрити,  не  вийняти  із  чогось
Наскільки  треба  себе  ще  знищити
Щоби  золотом  наситись  удосталь

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404397
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2013
автор: Марамі