СИНИЧКА

Ще    сплять    на    лапах    під    перинами    вруна,
Ще    вітер    нахабно    щипа    за    носи,
А    пташка-синичка    дзвенить    срібнострунно  –
Маленький    провісник    п'янкої    весни.

Влетіла    у    сад,    сповитий    серпанком,
І    спів    відлунився    в    кришталь    на    гіллі  –
Дарма,    що    мороз    ще    розрипує    ранки
І    рій    білих    мух    ще    дріма    на    землі.

А    вітер    ще    хльоскає    лиця    і    личка
І    снігом    хурделить.    -    Та    це    все    дарма!
Якщо    вже    отак    заспівала    синичка,
Ще    день,    а    чи    два    -    і    заплаче    зима!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404571
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: Василь Задорожний