́Важко працювала мама у житті,
Гарну вишивала сорочку мені.
Голкою колола рученьки свої
Й сльози витерала плакала вночі.
Вишила сорочку ніжно-голубу,
Голову вклонила низенько свою.
Візьми, мій синочку, бери,це тобі,
Буде тобі, сину, щастя у житті.
Нехай тобі доля прокладає шлях,
Щоб ти був синочку хоробрий козак.
Покотились сльози з маминих очей,
Та ж мама не спала багато ночей.
Витер мамі сльози, обняв за плече,
Вдячний тобі, ненько, дякую за все.
Цю гарну сорочку я буду носить,
Згадувати буду й все життя любить.
Дякую, матусю, рідненька моя,
Що буде зі мною сорочка твоя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404582
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: Ярмульська Галина