Ліхтарі потухли, але автівка все ще продовжувала рух, пробираючись крізь затуманені яблуні. Під колесами тихенько тріщало листя, гілля, кинуті неввічливими людьми пляшки. Машина зупинилась, і з неї вийшло двоє. Двері ледь чутно зачинились, й вони мовчки пішли у бік болота, яке мов би кликало їх своїм нутром. Двоє розійшлись по різні боки, й почали йти на самоті. Один з рушницею, інший з ліхтарем. Кожен шукав щось своє, у сивім тумані, що йшов з нутра дивного болота. Вони йшли й по різні боки дослухались то ледь чутного шепоту містичної істоти, що пролягла між ними, дослухались до шелесту комишу, насторожувались від кожного різкого шуму, завмирали, дослухались так, що навіть чули удари серця, чули пульс, а потім знову йшли далі, йшли щоб не відстати одне від одного, і йти на рівні, тримаючись лише ментальним зв’язком. Вони обоє дослухались до хрусту в очереті і сторожко направили туди хто ліхтар, хто рушницю, а то всього лише містична істота бавилась із ними, й кликала до руху далі. Вони й самі, без заклику йшли далі, й далі. Тоді болото випустило чорних воронів, що злетіти ледь не б’ючи крилами по обличчях, злетіли, й розпорювали туман своїми гострими крилами, розпорювали повітря, яке тихо вижжало, й додавало ще більшої містичності болотному створінню, яке тихесенько посміювалось десь у нутрі. Двоє вгледілись в ту зграйку, що кружляла над головами й пішли далі. Пішли туди, де попереду чекала вода, й де вони мали зустрітися, так і не зрозумівши, чому болото їх кликало. Йшли, ледь чутно хлюпочучи водою, пробираючись крізь рідкий низький очерет. За горизонтом починало швидко світати, й зі світанком містичне болото ховалось глибше в нутрі, залишаючи на поверхні лише тиху глядь води. Двоє зустрівшись, й кивнувши пішли в зворотній бік, але вже поряд, зрідка переговорюючись, і беззмістовним поглядом вглядаючись у болото, що їх кликало. Автівка знову блимнула ліхтарями, і тихо покотилась, а містичне створіння на прощання торкнулось їх своєю туманною рукою, проникло в їх легені, кров, і разом з ними покотилось дорогою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404619
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: karmacoma