У українця, наче в Вія
Повіками закриті очі.
Не бачить він, та є надія,
Що бачити таки захоче.
І мозок в нього - те що треба,
Не гірш, як в інших, це вже точно.
От користатись ним потреба
У нього є, лише заочно.
Кому не лінь, дають поради,
Як жити, як дітей ростити...
Аби дійшов, Бога заради,
Порадами не будеш ситий.
Про землю свою треба дбати,
А не про " братнього " сусіда.
Свою історію вивчати
Від пра-пра-пра-діда до діда.
І шанувати рідну мову,
Чуже не стане рідним серцю...
Якщо прийдеться, стати знову
За незалежність нам до герцю!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404645
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.02.2013
автор: Патара