Край мой любимый, родные просторы…
Здесь родилась я, и здесь я расту.
Вижу и море, и степи, и горы,
Вижу и слышу земли красоту.
Вижу, как солнышко радостно всходит,
Дарит земле золотые лучи.
Слышу: гудят на реке пароходы,
Слышу: походная песня звучит.
Вижу травинку зеленую в поле.
Вот облака показались вдали…
Край мой любимый,
В морское раздолье
Ты посылаешь свои корабли.
1962 г.
Мій дім - Вознесенськ
Коли від’їжджаю кудись, то серце немов би стає,
Й благає завжди відгукнутись, улюблене місто моє…
Димком заводським запашним, що неба здіймає блакить,
Чи шелестом квітів лужним і хвиль набігаючих вмить.
Бо завжди і скрізь де живу, зі мною ти, красеню мій,
Я бачу тебе наяву в чудовім закоханні мрій;
Я чую твій голос гучний, що лине у сяйві пісень…,
Такий же, як криця міцний, бадьорить робочий твій день.
З тобою лиш погляд ясний, дитинства блакитного зліт,
З усюди уклін шлю земний, свій теплий та щедрий привіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404709
Рубрика: Пейзажная лирика
дата надходження 27.02.2013
автор: Єгорова Олена Михайлівна