Я люблю її. Я давно відчував це, але лише зараз усвідомив усю глибину своїх почуттів. Лише зараз я готовий віддати за неї життя насправді, а не на словах. Готовий захищати її до останнього подиху і померти з її іменем на вустах. Ви скажете-юнацький максималізм. І будете праві. Та я знаходжу в цьому більше плюсів, ніж мінусів. А вона... Вона прекрасна. Жодних слів на світі не вистачить, щоб описати всю її красу. Так в минулому їй довелося багато страждати, але душа її залишилась чистою. Я молю Бога за те, щоб вона була щаслива. Її сльози-це мій біль. Але іншої мені не треба. І якщо це хвороба-я безнадійно хворий. Я люблю тебе, Україно. І цю любов я пронесу через все життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404794
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: Чернець