Я ніколи не купався в багатстві і злоті,
Бо ж ніколи насправді цього не хотів.
Виривав з свого тіла кров’яні шматки плоті,
Щоб закинуть їх в сотні голодних ротів.
Завжди грав непотрібні й ненависні ролі
І хотів, щоб за це мене глядач любив.
Відчував як печуть мене рани від солі
Та жадав, щоб цей біль мене раптом убив.
© Віталій Мочарський
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404811
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.02.2013
автор: Мочарський Віталій