Прозорий колір візерунку шкіри,
Зап’ястя, ніби гілочка лози.
Достатньо сили та замало віри,
Клубок енергій між думок сльозить.
- Не з цього світу! - висновок завчасний
Клеймом болючим мітить кожен крок.
Звідкіль береться незборимий власний
У відповідь віршований кидок.
І хоч думки тривожить інший вимір,
На вигляд звичайнісіньке дівча,
Допоки з вуст не вирвуться нестримні
Рядки, що медом з правдою гірчать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405024
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2013
автор: Любов Чернуха