Не чекаю…

І  був  світанок,  скроплений  сльозою.
Когось  жаліла  чи  кляла,  не  пам’ятаю.
Я  бігла  босими  ногами  за  Тобою,
А  Ти  лиш  відмахнувся:  «Не  чекаю».

І  був  світанок  у  обіймах  болю.
Стерня  брехні  до  крові  плоть  сколола.
В  мені  залишся  хоч  би  тінню,  прошу-молю.
Без  Тебе  я  –  німа  й  сліпа  маріонетка  квола.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405158
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2013
автор: Іннуся