Боляче дивитись – на заплакану країну,
На згаслі заводи, на села-руїни,
На людей, що духовно померли у двадцять,
На тіла демонстрантів, убитих зненацька.
Хоча, стали тісніше спілкуватись з богами:
На закриту лікарню – по три нові храми.
Плаче слі′зьми із кров’ю на колінах держава,
Де народ геть забувся – на що має право.
Вже нема тут ЛЮДЕЙ, залишились – примари.
Знову суне зі сходу важка чорна хмара…
На колінах держава… і надії немає,
І, забута всіма, геть одна – помирає…
(2012 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405165
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.03.2013
автор: Антон Срібний