Злітає птах поволі над полями,
Вдивляючись в небесну далечінь.
Щось пролягло таємне між очами
На білому пташиному чолі.
Злітає птах не відаючи втоми,
Вже тільки крапка в небі маячить.
Не знає він - це лиш Творцю відомо -
Коли і де прийдеться опочіть.
А птах злітає. Вище. Вище. Вище.
Уже й не видно зовсім із Землі.
І тільки вітер між стернею свище,
Співаючи жалобну на політ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405230
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2013
автор: Влад Крок