Ми ніби рідні, проте
Між нами незламна стіна.
Ми помираєм, хоча
Нас ще ніхто не убив.
Ми не подібні, але
В нас повно спільних страхів.
Ми неповторні, хоча
Копій мільйони нас.
Ми бачим колір, проте
Все надто сіре в цей час.
Краплі дощу на очах
Залишились після весни.
Чи це був дощ, чи був град -
Поясни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405285
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2013
автор: Tetiana Haponiuk