Вже кілька днів гуляю під зоряним небом,
А під ногами болото. Бо пройшли морози.
Як дивно, та я більше не хворію репом.
Кожен день із бруду вимиваю кроси.
Музика давно вже не звучить в колонках
і охолонув чай, зелений з саусепом...
Я бачу смисл у малих іконках,
Які раніше на стіні висіли без потреби.
Молитва щира, мабуть та,
Промовляючи яку, викликаєш сльози...
Хай кине камінь в мене той, хто без гріха,
А я піду з болота вимивати кроси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405291
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2013
автор: ЕТ