Заблукала росами,садами
Випала пилком у цвіт
Та пожовклими нитками
Не зашити тих душевних дір...
Та надія майорить за небокраєм
Тисячу і сотні літ
Дотягтись до тебе....
Я шляхів не знаю
Бо шукала на землі я їх?!!!
В обріїї піднімусь
В час прийдешній
У руках нестиму
Спомин вже застиглих мрій
І побачу вже мандролу вічну.....
Як у дзеркало вдивлятимусь у них.
Листопадом скине осінь листя
Виграватимуть баси вітри
І можливе, вже воскресне....
Впаде до землі дощем надій....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405463
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.03.2013
автор: Плискас Нина