Туманний ранок,пізня осінь
листопад за вікном стоїть
і як завжди о сьомій ранку
будильник голосно дзвенить.
Ця осінь тугою повита
безмежно довга і пянка
і кожен день несамовито
холодний вітер,дощик полива.
Проснешся зранку,треба бігти
поспати ще хоча б лиш мить
напевно я невмію жити
і розум ще мабуть мій спить.
А просто хочеться забутись,
і з ритму цього збитись назавжди
дурних привичок цих позбутись
в нове життя новою увійти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405634
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2013
автор: янгол з душею