Я часто згадую дитинство
найкращий час,чудова мить
щасливі очі материнські,
щасливі ми...Та час летить.
Невпинно дико,безупину
дорослими вже стали ми
так хочеться вернутися в родину
де рідна матінко є ви!
Пробачте мамо що забули
дорогу рідного села
в життя доросле увірвались
де ненавість і суєта.
Життя летить шалено,страшно
я рідний дім забути не зуміла
пробач мені якщо неважко
що може не така як ти хотіла!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405635
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2013
автор: янгол з душею