Ти вже відбувся у моїм житті,
Вже відлунав і стогоном, і криком.
Я відмолила в щирім каятті
Гріхи, здійсненні почуттям великим!
Ти вже минуле! Не вертайсь назад.
Я вхід до серця щільно зачинила.
У виправдання власних своїх вад
Віддала Богу білосніжні крила!
Бо у щасливих бути на спині
Вони повинні... А мені навіщо
Літати у блакитній самоті,
Коли земля здається неба ближча?
Тому благаю - більше не приходь
У сни мої! Хай стане в них тихіше...
Із розуму останнього не зводь -
Залиш_і_тут, як у житті залишив!
Наталія Козак
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405790
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2013
автор: Ниагара