У першу суботу весняну, в читальному залі Чортківської центральної бібліотеки відбулася міжобласна поетична зустріч «На порозі весни». Поріг виявився дещо засніженим, але проміння весняного сонечка уже не за горою. Дехто з гостей міста приїхав швидше, тож була змога показати фотовиставку фахівців і аматорів – близько півтори сотні робіт, яка щойно відкрилася у попередній день. Даний захід був непересічним тим, що окрім представників міської газети «Чортківський вісник» – редактора Ігоря Лукасевича та Ірини Брунди – кореспондент і поетеса, нам приділили увагу кореспонденти Чортківського радіо – Людмила Опала і обласна газета «Вільне життя» - Аня Золотник. Ведучі – Ярослав Дзісяк (Дорожний) та Олександра Наконечна розпочали творчу зустріч, на яку зібрадися більше трьох десятків не байдужих до поетичного слова, вітаннями з весною. І навіть з Новим роком. Адже, як зазначив Ярослав, у давні часи у наших краях початок року відзначався з приходом весни, нового циклу життя природи. Першою виступила юна авторка зі світлом щирої усмішки, студентка Чортківського інститут, яка викликала асоціації із юною весною – Мар’яна Магега (Марамі). Опісля привернув увагу слухачів дует дівчат Марія Серафінчан та Каріна Помазан. Нещодавно Марійка, майбутня представниця сфери Гіппократа, випустила першу свою поетичну збірку із філософською назвою «Забуті думки вічності». Виступи дівчат змінив молодий автор, теж студент нашого інституту, вже відомий поетичному товариству Роман Король. Ярослав запросив до виступу гостю, що подолала найдовший шлях із Хмельницького Інну Гаврилюк, яка поетичною поставою спрямовує думки до втілення музи Евтерпи.
Бібліотекар Олександра Наконечна представила усім присутнім папку, у котрій вміщені матеріали і окремі світлини наших заходів, адже нещодавно, нашим літературним зустрічам у бібліотеці саме такого формату, виповнився рік. Ярослав представив диск «Чортків. Сонячне гроно та гості промені», де вміщені короткі відомості про авторів, їхні вірші та всі фото від першої зустрічі 13 листопада 2011 до 8 грудня 2012 року. Почувши молодих нових авторів, із розлогим виступом вийшов Володимир Погорецький – редактор всеукраїнського альманаху «Золота пектораль» (нещодавно у Києві відбулося святкування 5-річчя журналу), тезки нашої літ.студії – «Сонячне гроно», член Національної спілки письменників, прозаїк та поет. Інформація про нашу зустріч є на сайті «Золота пектораль» - http://zolotapektoral.at.ua.
До нас вперше приїхав автор із сусідньої Борщівщини – Олександр Буй Олекса Терен), який привернув увагу щирістю і простотою своїх віршів. На літературному зібранні були не лише творці поезії, а й живопису, хоч цього разу промениста Анастасія Обшарська більше зосередилась на власних творіннях Слова. Олександра Наконечна повідомила, що ще наприкінці минулого року вийшли з друку «Мандри сторінками газет» – збірка публіцистичних статей Ярослава Дзісяка за останніх чотири роки, де окрім історичних тем, є ряд матеріалів на літературну тематику. А Ярослав зауважив, що саме 2 березня виповнюється 95 років від першого звільнення столиці Києва від російських комуністичних окупантів-ленінців, які в лютому 1918 року вчинили жорстокий червоний терор в Україні. Це дійсно наше свято нашої держави, на відміну від ряду нав’язаних святкувань.
Чи можна читати мовчки? Можна, якщо це витончена поезія тиші та вітру Ірини Брудни, вона озвучила свою чергову поетичну збірку, яка так і називається «Якщо мовчки». Людина, яка може мати Оскара за кращу декламацію гумору та вже має ряд досягнень – це Орест Чоловічок з Тернополя, потішив нас своїми новими творами. Уперше до Чорткова завітав Богдан Манюк – директор школи у Підгайцях, філолог, творець щирої поезії. Ми мали змогу відчути тепло сонця і приємну свіжість весняної стихії, адже до нас вийшла «Жінка в обіймах вітру», як називається одна із численних прозових і поетичних книг Раїси Обшарської. Серед поетів є теж снайпери, то Ярослав представив поетичного снайпера – влучного пародиста Миколу Базіва з Гусятина, переможця рядку конкурсів та фестивалів. Цього разу на рідну Чортківщину приїхав з Тернополя Богдан Кушнірик – людина з поетичним оформленням лірики та гострих кутів нашого суспільства. Довго утримував запальне слово гарячого серця чортківчанин Георгій Хадзарагов. Наші щирий гість із Копичинець, Михайло Тара бій, людина з чутливою душею, через брак часу дещо менше озвучив свої твори із привезених ним книг. Молодий Андрій Колодій читав твори, написані тепер, і повернув нас в історію романтичної юності – до віршів 1980-х років. Ярослав представив жінку, яка вміє привернути увагу навіть на третій годині зустрічі – полум’яна словом і серцем Наталя Омелянівна Мацелюх, вчитель початкових класів, завуч школи №7, знана у краю людина. Вона звернулася до присутніх зі щирими емоціями, одержаними в час зібрання, виокремила кількох своїх вихованців і зачитала декілька проникливих віршів. Як постскриптум, із резюме до залу звернувся Андрій Базалінський, людина непересічного мислення і бунтівної сутності. У залі були присутні також Ярослав Свистун із філософськими міркуваннями (на цей раз мовчки), завідувач міської бібліотеки Наталя Волчаста, студент Степна Флекей, голова чортківського ВО «Свобода» Іван Калакайло та інші партійці, за сприянням яких була проведена обідня частина заходу, за що усі вельми вдячні. На завершення Ярослав прочитав свій весняний катрен:
Сварог гукне зі сну Перуна
І ластівкам відчинить неба двір,
Летять й одвічні пишуть руни
Між Сонця променів і світла зір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405990
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2013
автор: Ярослав Дорожний