Летять роки, немов на крилах
А я ще зовсім не жила...
Дитинство тепле відшуміло,
Уже і юність одцвіла
То літо, то зима, то осінь-
Проходять дні, летять роки.
У батька вже з'явилась просідь...
Так, іншими стають батьки.
А час свій плин не зупиняє
І-Крок за кроком-йде життя,
І щось нам душу обриває
Важка дорога в майбуття.
А на землі ніщо не вічне,
проходять весни золоті
І будуть в пам'яті довічно,
І батько й мати молоді,
І біла вишня біля хати,
І спів зозулі й солов'їв,
А як пісень співала мати!
Стихали трепети гаїв...
Колись мене не стане в світі,
У вирій відлетять літа,
А пісня, що співала, людям
Нехай про мене нагада!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406043
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2013
автор: Лірика