Коли тримаєш скрипку у руках,
А грати ти на ній і так не вмієш,
То чим пишаєшся? Ти просто жах!
Брехнею ти мене не обігрієш.
Якщо не любиш, то скажи - піду,
Твої акорди тиші, не потрібні!
А погляд твій,мені лиш на біду,
Вогонь погасит. А на жар ми бідні!
Скрипка мовчить, а я собі мовчу.
Пощо вдавати, що у нас кохання?
Ми колії прокладені у даль,
Якби з’єднати- це одне страждання!
Я стану пташкою, в небо злечу,
Ти хитрий лис, що по землі блукаєш,
Не приземлюся, далі полечу
Більш ти мене ніколи не спіймаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406258
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2013
автор: горлиця