Допоки ти ще не «гонимий»,
Піди – облиш цю мить буремну
І викинь з серця німфу сниму –
Нехай волає вслід. Даремно!
І в пам’яті її ти будеш
Коханим –
ніжним –
першим –
сталим.
Своє ж ти щастя ще здобудеш,
А їй повік уроком станеш:
Верстами міряють кохання –
Його пізнать не вдасться зразу!
...І перейдуть твої страждання
В її жалі, в її уразу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2013
автор: Олекса Удайко