Пробач,прости набридло мені все
я вже не хочу бути наречена
мені уже не треба теплоти
мені мабуть не треба і кохання.
Не треба мені радості життя
я вже змирилась... вибач мене прошу,
повінчаною з болем небуття
у долі я благала просто долі.
Ми звикли легко вірити словам
в яких немає ані трішки правди
і дуже важко вірити очам
коли навколо стільки зради.
І де та правда,де оте життя?!!!
Яке колись в уяві малювала
немає вже в минуле вороття
на мене доля просто наплювала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406318
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2013
автор: янгол з душею