Где-то в самом начале марта
Так нежданно заплакала твердь
Небесная.
Может, знак в этом есть незримый,
Лишь бы только его прочитать
И впитать – до глубин.
…
Головне, щоб був висновок вірний,
Бо життя є лиш звивистий шлях,
Але короткий…
І я встану на просторе місце,
Щоб сховать в березневому дощі
Гіркі сльози…
А что дальше? А дальше – дорога,
До последнего дня долгий путь,
И не только - сквозь дождь…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406323
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.03.2013
автор: Андрєєв