Створю собі на старість власний рай,
Де би віка дожив і тихо вмер би.
(Криниця край подвір’я. Мальви й верби.
Серпнева повінь сонця – через край.)
Крізь галас потрясінь, сум'яття змін
Заслухаюся в тишу солов'їну.
І буде байдуже, чи скажуть: "Він
Любив до болю в серці Україну"!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406327
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.03.2013
автор: Богдан Сиваківський