Блакитна стрічка котиться униз
Четвертий поверх, де кошик висушених вій
Чіпляюсь за той нетривкий карниз
Набридло розливатись морем сліз по тобі
І небо перед заметіллю менше сіре
Ніж райдужка з залишками болю
Я була так жива, коли тобі вірила
А стала скошеною травою
Блакитна стрічка котиться униз
Там ікебана наших паростків кохання
Я зеленіла кожної весни
Ти ж лишив по собі лиш солоні ковтання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406407
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2013
автор: Марамі