Листя дерев розказують казку
Лагідним шелестом за темним вікном.
День закінчивсь — знімаю я маску,
До скла притуляюсь змокрілим чолом.
Опалий листок на моїм підвіконні,
Немов мандрівник, який десь заблукав.
Подібні до нього зіпріли в безодні,
А він хоч зірвався – проте не упав.
З останніх сил вчепивсь в павутинку,
Від вітру сховатись хотів під карниз,
Та пішов дощ - маленька краплинка
Упала на нього – він полетів вниз.
Поневірявся земними шляхами,
Кидало його із боку у бік,
Ухилявсь, щоб не топтали ногами,
Щоб у болоті якимсь не поліг.
Він не хотів коритися долі,
Боровсь за життя як тільки міг.
Я вийшов його відшукати на дворі –
Знайшовши, на згадку собі приберіг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406437
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2013
автор: Олександр Яворський