1. Якось все починалось – не так, як вже є:
Ми – зустрічались, творили одне.
Ми – народили любові дитя,
З дитинства пішли по дорозі життя.
Чогось тепер все пішло шкереберть…
Для чого ти серце розбила ущерть?
Ти – строщила любові жагучі бажання.
Тепер в есемес тобі пише зізнання…
Приспів:
Бо ти душею – зрадниця, свого серця страдниця…
Ти за гроші згубила свою честь і навіть страх…
Так любив тебе сильно! А тепер – просто жах!
На кого ти схожа? Нащо сталося так?
Де ж та юність була, де ж то був той юнак…
2. Я ще раз подзвоню… абонент – все мовчить…
У вас новий вже роман, а мене – все болить…
Для чого так роки задарма пройшли?
Ти була світлим сонцем, та – упали мости…
3. Ти приховуєш все в глибині свого серця:
Бо не та вже усмішка… Я бачу… І рветься…
Назовні – той біль, бо зі швидкістю кулі -
Тобі все одно, бо ти – зрадна дівуля…
Легковажиш словами, як можеш… Та знай:
Спече тобі другий в житті коровай…
Приспів:
Бо ти душею – зрадниця, свого серця страдниця…
Ти за гроші згубила свою честь і навіть страх…
Так любив тебе сильно! А тепер – просто жах!
На кого ти схожа? Нащо сталося так?
Де ж та юність була, де ж то був той юнак…
Олег ГАВРИЛЕВИЧ, 22 ТРАВНЯ 2012 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2013
автор: Oleg Gavrilevich