Червона Шапочка (п, єса)

ЧЕРВОНА    ШАПОЧКА

Дійові  особи:
Червона  Шапочка
Вовк
Песик
Зайчик
Ворона
Бабуся
Акт  І
Узлісся  
Песик:  Добрий  день,  лорослі  й  діти!
Радий  вас  усіх  зустріти.
Наша  казка  вам  відома,
Героїня  всім  знайома.
Тільки  вмощуйтесь  зручніше—
Ми  покажемо  вам  більше.

Чи  давно,  а  чи  недавно
Дівчинка  жила  в  селі.
Всі  любили  її  дуже:
І  дорослі,  і  малі.
А  найбільш—її  бабуся,  
Що  неподалік  жила
Й  шапочку  подарувала,
Щоб  щасливою  була
Песик  ховається,  виходить  Червона  Шапочка
Червона  Шапочка  (співає):
Буду  довго-довго-довго,
Буду  довго  по  узліссі,
Буду  довго  по  стежинці
До  бабусі  швидко  йти,
Щоб  устигнути  до  ночі,  
Поки  сонце  не  сховалось,
Щоб  провідати  бабусю,
Пиріжків  їй  принести.
А-а-а  в  цьому  лісі  багато  звірят,  
А-а-а-а  в  цьому  лісі  багато  птахів,
А-а-а-а,  є  вовки,  зайці,  лисиці,
А-а-а-а,  є  ведмеді  і  куниці,
А-а-а-а,  але  я  їх  не  боюсь(Двічі)
Виходить  на  авансцену
Червона  Шапочка:  Я  Шапочка  Червоненька,
Я  слухняна  і  чемненька.
Мама  пиріжків  спекла,
Щоб  бабусі  віднесла,
Бо  бабуся  захворіла,
То  хоча  б  одненький  з’їла—
Й  видужає  вона  вмить…
Хто  ж  назустріч  там  спішить?
Зайчик:  Ой!  Ти  хто?  Тебе  боюся!
Червона  Шапочка:  Я  Шапочка  Червоненька,
Маю  кошичок  новенький.
А  ти,  зайчику,  куди?
Чи  не  сталося  біди?
Зайчик:  Хоч  біди  іще  немає,
Вовк  неподалік  блукає.
Ти,  дівчинко,  утікай,
Злого  Вовка  обминай
Червона  Шапочка:  Вовк  мені  не  зробить  зла—
Я  ж  бо  Песика  взяла.
Песик:  Гав-гав-гав!
Ти  смілива,  а  я  ні.
Вовка  бачу  і  вві  сні.
Я  сховаюся  від  нього…
Ну,  щасливої  дороги!

                               Акт  ІІ
Вовк:  Ой,  який  же  я  голодний,  
бо  не  снідав  ще  сьогодні.
Пахне  пиріжком  смачним…
Може,  зараз  попоїм?
Червона  Шапочка:  Пиріжки  несу  бабусі
І  тебе  я  не  боюся!
Вовк:  Та  я  дуже  добрий  звір.
Якщо  хочеш,  перевір:
Кошик  бабці  віднесу
Ще  й  водиці  наношу,
Чи  не  важко  тобі  йти?
Може,  треба  провести?
Червона  Шапочка:  Ні,  не  треба  проводжати,
Недалеко  вже  до  хати,
Я  сама  туди  дійду.
Вовк:  Все  одно  скоріш  прийду.
                                     Акт  ІІІ
Бабусине  подвір'я
Червона  Шапочка:  А-а-а  в  цьому  лісі  багато  звірят,  
А-а-а-а  в  цьому  лісі  багато  птахів,
А-а-а-а,  є  вовки,  зайці,  лисиці,
А-а-а-а,  є  ведмеді  і  куниці,
А-а-а-а,  але  я  їх  не  боюсь(Двічі)
Ворона:  Шапочко,  біжи  скоріше—
Вовк  бабусю  хоче  з’їсти!
Бабуся  (Вибігає  з  хати,  за  нею  вовк  і  песик):Ой  рятуйте,  люди  добрі,
Чи  знайдеться  хтось  хоробрий,
Щоб  мене  порятував
І  вовчиська  геть  прогнав!?
                                                                       Песик:Гав-гав-гав!
                                                                       Іди,  вовче,  геть  від  хати—
                                                                         Нічого  бабусь  лякати!
Вовк:  Та  я  зла  вам  не  бажаю—
Хочу  їсти—помираю,
Тільки  –но  в  горшки  заліз,
Крик  зчинили  на  весь  ліс.
Схрумав  там  зо  дві  картоплі—
Назбігались  «люди  добрі»
А  як  вовк  зайців  жаліє,
хай  із  голоду  зімліє?
Бабуся:  Що  ж  ти  зразу  не  повідав,
Що  сьогодні  без  обіду?
Червона  Шапочка:  Пригощайся  пиріжками,
Що  принесла  я  від  мами.
                                                                     Тут  на  всіх  їх  вистача,
Роздамо  і  глядачам
Дівчинка-Червона  Шапочка  роздає  пиріжки.  Актори  кланяються

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406554
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2013
автор: мирослава