Подих

Люблю  коли  Ти  Музо  -    торкаєшся  зап’ястя,
А  руки  хаотично  так  тягнуться  до  слів…
У  мегагерцах  серця  сховалась    люба  гостя,
І  скільки  не  проси  -    підеш  на  кілька  днів.
А  ти  собі  горюй  ,  малюй  на  стінах  фрески,
Із  суміші  варіацій,  давно  забутих  рим
І  скільки  не  проси  -    чекай  натхнення  сплески,
Вона  сама  прийде  -    у  твій  рідненький  дім…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406645
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2013
автор: Олеся Шевчук