Їхав козак в чистім полі,
В далеку дорогу,
Шукать щастя і любові,
Щоб не буть в неволі.
По дорозі він встрічає
Бідную дівчину,
Що сидячи при дорозі
Годує дитину.
Здоров була чорноброва!
Щось маю питати,
Чому ранком ти пішла
Із рідної хати?
Я іду собі козаче,
Та й з рідної хати
І з малесеньким синочком
Доленьки шукати.
Мої мої рідні,
Мої близькі
Нас вигнали з хати,
Не давали мені хліба
Сина годувати.
Тож будь мені чорноброва,
За сестру й дружину,
А синочок твій маленький
Буде мені сином.
Сином буде козаченька,
Сином України!
Стане гетьманом народа
Вільної-країни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406714
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2013
автор: Ярмульська Галина