Мій крик душі не донесеться вже до тебе,
Мабуть, тобі набридло про це чуть.
Тому назавжди вже забути треба
Про що було, і що не мало зовсім буть.
Але життя продовжувати завжди треба,
Бо є для чого і заради кого жить.
Слова мої знесуться до самого неба,
Один Господь лиш зможе їх почуть.
Та ти не думай,не впаду у відчай,
Бо більш не хочу гіркі сльози лить,
Не буду більш про щастя мріять,
Лиш буду спогадом про тебе жить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406749
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2013
автор: Штундер Юлія