Вона була для нього раєм
І сонечком над небокраєм…
А він її не розумів.
Чи не хотів, чи не зумів.
Кохання дарувала чисте,
Усміхнене і променисте,
А він цього не відчував.
Чи то не міг, чи не бажав.
І цілувала до нестями,
Блаженства миті промінцями
Не розтопили криголід,
Що залишався з плином літ…
Роки збігали за роками.
Розвіялась любов вітрами.
Лиш на горбі серед беріз
Самотньо відцвітав Нарцис.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406760
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2013
автор: Тамара Шкіндер