вони… манять з екранів

Знаєш  зараз  і  в  театр  марно  ходити,
Марно  купляти  квитки  і  в  кіно,
Життя-  тепер  постановка,
Дешеві  актори,  сценарій,  вино.
Красиві  манери,  найсолодша  брехня,
Манить  екранів  блиск  і  гламур,
Я  грати  відмовилась,  не  бачу  я
Себе  серед  скульптур.
Їхні  вуста  озвучують  давно  визначений  текст.
Вони  -богині  цього  жанру,
Вони  красу  перетворюють  в  процес.
Їм  мало  пофосу,  гламуру  і  сарказму.
Маска  їхня,  замість  лиця,
Штучні  вії,  штучні  ікони,
Штучна  пісня,  штучна  душа
-  Такими  долають,  ляльки,  перепони.
Маючи  гроші,  славу  ,  піар,
Дорогі  камінці,  шикарні  машини,
ідучи  під  оплески,  звучання  фанфар.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ  ,  ВОНИ  НІКОЛИ  НЕ  БУДУТЬ  ЖИВИМИ!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406918
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2013
автор: Ilusion