Гортаю сторінки учора придбаної книги.
Ще чути запах друку,
Аромат паперу.
Вони щасливі,
Нарешті людські пальці прочитають їх
Віру, історію й призначення.
Люди теж як книги.
Ждуть чогось і вірують у диво.
Хоч не придають такого значення.
Вже хтось сказав – обкладинки бувають різні.
Та вже набридла ця метафора.
Коли зачитуюсь тобою
І не лишають запалу.
Із кожною сторінкою,
послідовними рядками дочитуюсь до суті
і без ясності ридаю…
Ти улюблений мій друк,
Хоч епілог я вже на пам’ять знаю.
Таке жадане видання і лиш в одному екземплярі.
Та не з моєї полички,
Чужого пізнання..
Читаю по пам’ті,
Згадую рядки та ілюстрації,
Згорів їх зміст.
Не знайти старої інформації.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406938
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2013
автор: Єва Августинова