Якщо втомилась мріяти людина,
Змирилась, що всі мрії
Будні нещадно спалять,
Живе вона, душа ж поволі гине,
Бо краплі днів її іржею жалять.
Якщо втомилась мрії зір пускати
У височінь закоханого неба,-
Сама собі ж будує бід палати
І лабіринт-безвихідь - теж для себе.
Ще й знайде сто причин,
Що мрії полонили:
Зелене віття досвіду
Й невдач гілки розлогі,
І хмари чорно-слів
Замість одного "мила",
І сенс життя без радості, без логік...
Та варто в серці мрію розбудити -
І вітер радості розвіє всі тривоги.
Життя сповна погасить всі кредити -
Рушник удач постелеться під ноги.
Якщо втомилась мріяти людина,
нехай в природі віднайде спасіння,
Сум-осінь в серці - це лише причина,
В ниву життя зронити МРІЙ насіння...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407033
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2013
автор: zazemlena