В блідо-сірому сутінку ночі
ти стояла одна у вікна
ти стояла,заплакані очі
по щоці покотилась сльоза.
Вбитим поглядом в небо вдивлялась
за вікном розгулялась зима
і сніжинки так дивно кружляли
їм наче біль передалась твоя.
Він пішов не сказавши ні слова
стільки часу прожили разом
він пішов не почавши розмови
просто зник, не сказавши за що.
Вже і ніби зима промайнула
розцвіли на деревах бруньки,
та ти досі його не забула
все чекала зустрінетись ви.
Ти надії ніяк не втрачала,
ти чекала що скоро прийде
та й весна вже давно проминула
серце знало,та віри не йме.
Ти стояла тихенько ридала,
не його проклинала себе
не тому що його покохала,
що любов не змогла зберегти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407135
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2013
автор: янгол з душею