Вони скоріше підуть на зраду
Ніж руку тобі подадуть
Скоріш вони заблокують раду
Ніж зароблене чесно тобі віддадуть
Вони скоріш арамейську вивчать
Ніж з пустелі людей до води поведуть
Їх шлях обірветься навічно
Десь там унизу із гарячим вуліллям їх ждуть
Вони це все ті ж Вони у далеких війнах гинуть
Біля камінів у кріслах зручних не сидять
Це вони від спраги і голоду гинуть
Не вони у спокійних снах у далеч летять
Це Вони у темних закутках вулиць широких бродять
Коли ти у біді то вони не мовчать
Саме тоді тебе не обходять
Підніжку ладні поставити, злорадно твоїми ж монетами дзеленчать
Вони скоріше підуть на дно
Ніж викинуть свій багаж за борт
Вони скоріше підуть на вбивство
Ніж заборонять аборт
Вони скоріше заплатять тричі
Ніж оберуть справждній здоровий спорт
Їхній шлях нелогічний
Десь під землею про це вже подбає чорт
Тіло дівчини Вони підпалили
Покинули в ямі, дворами пішли
Нізащо людей свободи лишили
Полювання за нами уже почали
Пофарбують фасади у біло-синьо-червоний
В розмову введуть незнайомі слова
Через них мати лишилась сина
Через них молодиця - сьогодні вдова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407256
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.03.2013
автор: ura0701