Не спиться. Сон не йде до мене.
Він загубивсь у вихрі спогадів і мрій
Багато втратив. Був тоді зелений.
І не насміливсь все сказати їй.
І що тепер? Її чекає інший.
Вони чудова пара. Визнаю.
"Малыш, а как же я, ведь я же лучший?"
Ну хто повірить у цю маячню?
Не спиться. Де ти зараз є?
Можливо спиш. Можливо не сама.
Рука в кулак. Набатом серце б'є.
Помалу образ твій у мріях ожива.
За неї кращих? Ні, не зустрічав.
Не бездоганна, звісно. Як і всі.
Та незвичайна.
Душу б їй продав.
А тіло потопив в її красі.
Та ангелам не треба чужі душі.
Поранену, її кладу убік.
А може серце? Знову я не влучив.
Давно нема. Віддав позаторік.
Вже час заснути. Просто таки мушу.
Ти скоро Морфій? Ввів тебе з запасом.
У забуття. Цей світ мене замучив.
Хоча б у снах з Тобою будем разом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407284
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2013
автор: Чернець