Ще літо моє десь тихо бреде покосом.
Ще осінь дає обіцянку взолочувать коси.
Ще маю надію зима не дійшла й до порога,
Але пам'ятаю, чекає вже дальня дорога.
Ще серце моє, хоч болить, а тріпоче.
Ще я усміхаюся й сміх мій дзвенить дівочо.
Ще руки уміють обняти, хоч трохи зболіли.
Я душу втончу бо не дасть відлетіть її тіло.
Ще трішки життям порадію, а може поплачу.
Красу ще очима вберу, а як же інакше.
Ще трішки пожити, ще трішки, трішки пожити,
Я душу готую, щоб в небо її,
Мов в життя відпустити.
Мов в життя відпустити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407344
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 09.03.2013
автор: @NN@