"Много лет размышлял я над жизнью земной
Непонятного нет для меня под луной.
Мне известно,что мне ничего не известно,-
Вот последний секрет из постигнутых мной"
Омар Хайям.
Мчить потяг у один кінець
На станцію "одвічну".
Незвична назва потяга
Й проста,як істина....
"Життя" на вузькоколійці
Сенсорний слайд буденності життя
Короткометражного кіно....
Вагон останній прошмигнув.... дитинство
Впритул здається вже і майбуття...
Час мій за видноколом десь зашився...
Розчулило витягує нутро,фільтрує
І режисеру не дістався"Оскар" за кіно.
І в котре потяг скрився у тунель камінний
І знову виринув,як птах надій,
Додавши гостроти сюжетам за вікном.
Кондуктор...все ще той"Ізвічний Світ "
Проб"є компостером й прошиє душу
У мить сенсорну інтригуючу життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407368
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.03.2013
автор: Плискас Нина