Як у небі з’являється сонце щоранку,
Щоб удень докотитись за межі землі,
Так і я, як прокинусь, не маю сніданку,
Доки гарного дня не позичу тобі.
Неважливо, чи злий ти, чи втомлений ніччю,
Чи безсонням до сказу доведений ти,
У думках тобі вдалої днини я зичу,
І щирішого слова не можна знайти.
Я як очі розплющу – бачу стелю усюди,
І докучлива музика б’є на підйом.
Але думаю вперше про тебе, мій любий
І не знаю напевне, то ранок чи сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407386
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2013
автор: Беллатрисса Турнесоль